Цікавинки

Вечер на двоих

Поліщук — Sat, 03 Jan 2015 17:17:56 GMT

Вечер на двоих — избыток обещаний.
Раскалён камин от плотских ожиданий…
Сдерживать устали страсть по этикету,
Крупными глотками выпьем жажду эту —
Ароматы тела хмельной надежды.
Тайное желание как в бреду ты шепчешь,
Жаркими губами обыскал всё тело…
Родинки стонали без стыда и меры!
Слились воедино резусы по крови,
И слова молились одному лишь богу…
А вино французское в хрустале скучало,
На вино заморское время не хватало.
Вечер на двоих — ночь напополам.
Страсть взамен любви ты мне отдавал.

Марина Верета
С сайтаhttp://www.inpearls.ru/

Двадцать первое. Ночь. Понедельник.

Поліщук — Sun, 28 Dec 2014 18:29:44 GMT

Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Очертанья столицы во мгле.
Сочинил же какой-то бездельник,
Что бывает любовь на земле.

И от лености или со скуки
Все поверили, так и живут:
Ждут свиданий, боятся разлуки
И любовные песни поют.

Но иным открывается тайна,
И почиет на них тишина...
Я на это наткнулась случайно
И с тех пор все как будто больна.

Анна Ахматова

Широк и желт вечерний свет…

Поліщук — Sun, 28 Dec 2014 18:16:59 GMT

Широк и желт вечерний свет,
Нежна апрельская прохлада.
Ты опоздал на много лет,
Но все-таки тебе я рада.

Сюда ко мне поближе сядь,
Гляди веселыми глазами:
Вот эта синяя тетрадь -
С моими детскими стихами.

Прости, что я жила скорбя
И солнцу радовалась мало.
Прости, прости, что за тебя
Я слишком многих принимала.

Анна Ахматова

Поцілунок

Поліщук — Wed, 10 Dec 2014 14:23:09 GMT

Палкий порив, хвилинна слабість

І двох сердець у такт звучання,

І невимовно ніжна радість,

Незрозуміле хвилювання.

Зникають сили на відмову,

Втікає гордість в небуття….

І губи починають змову,

Мовчанням змінюють життя…

Думки завмерли в тиші ночі,

І припинив свій відлік час,

Закриті на хвилини очі…

Реальність покидає нас….

А рук тепло зігріло серце,

В полоні вуст воно тремтить

І відкриває в душу дверці,

Яка від подиху горить.

І зупинитись неможливо…

Замовкли звуки біля нас,

Лиш почуттів нестримна злива

В обіймах плаче раз у раз…

Схрестились пальці мимоволі –

Завмерло тіло і вуста….

Ми посміхнулись..Знову воля…

Постала пауза пуста…

Слова не треба… і немає…

Їх замінив святий дарунок,

Який серця людей єднає…

То був…чарівний поцілунок....

Зірки

Поліщук — Wed, 03 Dec 2014 20:29:45 GMT

Дві зірки, що летять по небозводі

Промінчики-долоні протягують вперед.

Зустрітися вони бажають палко у польоті,

Але згорять, як хвостики комет.

І не важливо зірці, що згоряє,

Що вже її не буде ні на мить.

Вона летить в коханні небокраєм,

Кохану поцілує, і згорить…

Закохані два серця б’ються в грудях,

Вони у такт, мов музика звучать,

Бо б’ються вони в щирих людях,

Які ніколи і нізащо їх не розлучать.

Так жага бути разом

Когось калічить, а когось п’янить.

Але ніхто й ніколи не хотів відразу

Своє кохання світле загубить.

До Тебе лиш думками завжди лину,

Вони Тебе знайдуть у всіх світах.

І не згорять вони і з часу плином,

А завжди будуть мріяти в віках.

Зима

Поліщук — Fri, 28 Nov 2014 15:04:33 GMT

Десь, кудись поділось літо,
Сонця теплого нема.
У кожух такенний вдіта
Бабця біла йде — зима.
В неї в торбі — сніговиця,
Ще й хурделиця на дні.
— Діставайте рукавиці
Й теплі валянки мені!
А малечі — просто втіха,
Хоч вітрище аж гуло,
Бо нагрілись щирим сміхом
На санчатах за селом.

Рай?

Поліщук — Thu, 27 Nov 2014 20:08:02 GMT

Париж - це місто дивовижне,

там дуже гарно і яскраво.

Париж - це місто романтичне,

воно чудове,поетичне.

Там ,,Мулен Руж" усім відомий,

там ,,Ейфелева вежа" є.

Із неї видно всі чудові сади

і сквери що там є.

Поїду я колись туди,

французьку може вивчу.

І заживу як у раю, а може рай -

це є Париж?